Главная › Новости

Податкові канікули в зоні АТО

Опубликовано: 08.10.2018

Пільги для учасників АТО ч.1

Поки політики демонструють турботу про жителів південно-східних регіонів України, підприємцям із зони АТО нараховують штрафи за несплачені податки.

Але тема не втрачає актуальності: в парламенті вже другий місяць без руху лежать законопроекти, які допомогли б бізнесу нестабільних регіонів пережити ці часи. Податківці і кредитори стали не меншим головним болем, ніж обстріли: зруйновані підприємства, заблоковані офіси компаній і держструктур, неможливо відправити або отримати платежі.

Підприємці опинились в замкнутому колі: закон передбачає можливість відстрочки сплати податків у разі форс-мажору, але довести його підприємці не можуть Незважаючи на те, що для багатьох підприємств стала неможливою сама бізнес-діяльність, на податки поширюється правило мирного часу – «вийми та заплати ».

Більше двох тижнів без руху в Раді лежить вже прийнятий у першому читанні законопроект , який повинен ввести не тільки свого роду «податкові канікули» для підприємств в проблемних регіонах, а й спростити процедуру підтвердження форс-мажорних обставин.

Тут підприємці опинились в замкнутому колі: чинне законодавство передбачає можливість відстрочки сплати податків у разі виникнення форс-мажору, але довести його підприємці не можуть.

Тонкість полягає в тому, що такі «довідки» не поширюються на території охоплені заворушеннями. Кожному бізнесменові потрібно підтверджувати свій випадок індивідуально довідкою з регіональної Торгово-промислової палати. А отримати цю довідку неможливо в силу тих же причин, за якими неможливо вести бізнес: офіси ТПП закриті або заблоковані.

Випадок підприємця з Маріуполя, який змушений був звертатись до парламентського комітету з питань підприємництва, вже досить типовий: як і багато підприємств він попав в замкнутий круг.

Одержати відстрочку з виплати податків підприємство не може, оскільки чисто формально на південному сході України «нічого екстраординарного не відбувається». Ні місцеві органи влади Маріуполя, ні управління Міністерства внутрішніх справ не дають звичайну інформаційну довідку про те, що відбувається в регіоні. А без цих паперів регіональна ТПП не може надати свій висновок про настання форс-мажору.

«Проте, штрафи за несплату податків вже нарахували», – відзначає підприємство в своєму зверненні.

Зі свого боку фіскальне відомство теж не може піти назустріч бізнесу: без обгрунтованих «на папері» причин у вигляді довідки з ТПП рішення про відстрочення сплати податків буде носити також сумнівний юридичний характер. А сам податківець, проявивши «добру волю» опиняється під статтею.

Розірвати це замкнене коло міг би законопроект , який «блукає» по парламентських комітетах і чиновницьких кабінетах.

Положення законопроекту поширюються на суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Законопроект пропонує на території АТО, для платників податку, строком сплати податків і зборів визнати наступний період, який починається після закінчення антитерористичної операції.

Законопроект також передбачає звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання податкових зобов’язань платника податків, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, в період проведення антитерористичної операції, а також протягом 365 днів з моменту її закінчення.

Крім того, пропонується терміни виконання податкових зобов’язань в період і на території проведення антитерористичної операції, перенести на термін до 365 днів з дня закінчення АТО.

Також, законопроектом передбачено спрощений механізм відмови фізичної особи – підприємця, який здійснює діяльність у зоні АТО, від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Уряд відмовився підтримувати дану законодавчу ініціативу. Як пояснив заступник міністра фінансів Денис Фудашкін, в документі йдеться не лише про підприємства і «дрібних крамарів»: його дія поширюється і на сплату рентних платежів від видобування корисних копалин. Одна тільки ця норма, за підрахунками Мінфіну, забезпечить недобір рентних платежів до бюджету на суму до 7 млрд. грн. А рента для парламенту – питання серйозне. Ще недавно спроба чиновників «запустити руку» в кишені власників рудо-, вугле, нафто-і газодобувних підприємств ледь не коштувала поста прем’єру Арсенію Яценюку . Додаткові гроші для бюджету довелося вишукувати через «військовий збір» в кишенях простих платників податків .

Ще один мінус документа в тому, що він передбачає «податкові поблажки» для всіх без винятку підприємств, які зареєстровані в зоні проведення АТО. Але у вітчизняній практиці юридична адреса часто не має ніякого відношення до реального місця знаходження підприємства, тому лазівкою можуть скористатися і підприємці, чий бізнес перебуває далеко від пострілів і вуличних заворушень.

Тому прив’язка до місця реєстрації при наданні податкових канікул вельми сумнівна. На цю ж лазівку вказували і банкіри , коли депутати спробували прийняти законопроект про кредитні канікули для позичальників із зони АТО.

Цей документ пропонує надати відстрочку у виплаті кредитів для зареєстрованих там боржників банків – підприємств, приватних осіб і фізосіб-підприємців, а також ввести мораторій на нарахування пені і штрафів за прострочення.

Але фінансисти попросили законодавців уважніше пропрацювати документ, оскільки його нормами можуть скористатися власники цілком благополучного бізнесу, який лише юридично знаходиться на території проведення АТО, але реальна діяльність здійснюється в більш спокійних регіонах.

«У законопроекті не вказано перелік населених пунктів у Луганській і Донецькій областях, на території яких проводиться АТО. Зі змісту документа незрозуміло, яким чином буде підтверджуватися факт проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи в зоні АТО. Є дуже багато підприємств, фізичних осіб, які мають місце проживання або місцезнаходження в Донецькій або Луганській областях, але свою діяльність вони проводять в інших регіонах, або на всій території України. Таким чином, банки навіть не можуть спрогнозувати масштаб і ефект впливу на банківський сектор такого закону », – йдеться в зверненні Незалежної асоціації банків України, адресованому парламентському комітету з питань правової політики.